Исследователі AV-Comparatives дослідили 250 популярних застосунків безпеки з офіційного каталогу Google Play і прийшли до невтішних висновків: майже дві третини антивірусів для Android не виконують функцій, заявлених у їхній рекламі. Що ще гірше, такі застосунки іноді самі класифікують як шкідливе ПЗ, не «бачать» справжніх загроз і насправді не роблять нічого корисного.
Тести проводилися дуже просто: експерти встановлювали антивіруси на окремі пристрої, на яких браузер автоматично відкривав і завантажував шкідливі застосунки. Це робилося 2 000 разів для кожного застосунку з використанням 2 000 різних зразків «популярного» шкідливого ПЗ, знайденого минулого року. У цьому випадку слово «виявлено» означає, що антивірусні рішення мали б знати про це шкідливе ПЗ. На жаль, насправді все виявилося зовсім інакше.
Лише 80 із 250 досліджених застосунків змогли розпізнати щонайменше 30% загроз без хибних спрацювань. Іншими словами, решта 170 застосунків «затопили тест». Варто зазначити, що лише 23 із 250 застосунків виявили 100% загроз, переважно це рішення відомих розробників антивірусного програмного забезпечення, зокрема Avast, Bitdefender, ESET, F-Secure, G-Data, Kaspersky Lab, McAfee, Sophos, Symantec, Tencent, Trend Micro та Trustwave.
Дослідники пишуть, що багато антивірусів взагалі не аналізують застосунки, які завантажив і встановив користувач, а лише перевіряють білі та чорні списки, звіряючи лише назви пакетів, а не їхній код. Через це багато застосунків за замовчуванням позначаються як шкідливі просто тому, що їх немає у відповідному списку. Саме тому інколи трапляються кумедні ситуації: наприклад, такі «антивіруси» можуть бути визнані шкідливими, навіть якщо їхні автори забули додати назву власного продукту до білого списку. Інші ж рішення, навпаки, вважають безпечними застосунки, назва яких починається з «com.adobe.*». Іншими словами, будь-яке шкідливе ПЗ, що має назву com.adobe, обійде обмеження.
Експерти AV-Comparatives пишуть, що тривожним є той факт, що багато з цих антивірусних застосунків створені не фахівцями з ІТ-безпеки: їх розробляли аматори або компанії, основна діяльність яких надзвичайно далека від інформаційної безпеки (наприклад, розробники ігор). «Останню категорію становлять розробники, які створюють застосунки будь-якого типу з метою монетизації та реклами або які хочуть мати в своєму портфоліо рішення для безпеки Android», — пояснюють експерти.
Що ще гірше, багато захисних рішень, схоже, належать до одних і тих самих «конвеєрів»: десятки застосунків мають майже ідентичний інтерфейс, а їхні творці, очевидно, більше зацікавлені в показі реклами, ніж у написанні працездатного сканера шкідливого ПЗ.
Результати дослідження AV-Comparatives навряд чи здивують тих, хто стежить за ситуацією на ринку антивірусних рішень для Android. Наприклад, минулої весни фахівці ESET виявили 35 рекламних застосунків у Google Play, які також маскувалися під антивіруси і були завантажені понад 7 000 000 разів. Аналітики ESET назвали такі «пустушки» шкідливим ПЗ, адже вони лише імітують роботу справжнього захисного програмного забезпечення.
